 |
||
| Президент Національної академії наук України та Міжнародної асоціації академій наук, директор Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України |
||
Академік НАН України, лауреат Ленінської і Державної премій СРСР, Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки УРСР, двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України, Кавалер чотирьох орденів Леніна, орденів Трудового Червоного Прапора, Дружби народів, князя Ярослава Мудрого І, ІV та V ст., орденів Російської Федерації «Орден Почета», «За заслуги перед отечеством» І та ІІ ст., ордена Казахстану «Достик» ІІ ст., ордена «Франциска Скорини» Республіки Білорусь, ордена Честі Грузії
Борис Євгенович Патон народився 27 листопада 1918 р. в Києві у родині засновника вітчизняної школи зварювання металів Є. О. Патона. Після закінчення у 1941 р. Київського індустріального інституту (тепер — Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут») за направленням працював інженером електротехнічної лабораторії заводу «Красное Сормово» в м. Горькому (тепер — Нижній Новгород) протягом 1941–1942 рр. З 1942 р. його діяльність пов’язана з академічним Інститутом електрозварювання, що був евакуйований із Києва в Нижній Тагіл. Тут він взяв активну участь у розробці та впровадженні відомої технологічної інновації — автоматичного зварювання броні.
Є. О. Патон із синами Володимиром (ліворуч) і Борисом (праворуч) біля нового універсального зварювального автомата ТС-17, 1949 р.
Під керівництвом Б. Є. Патона і за його безпосередньою участю були здійснені дослідження з розробки прогресивних технологій нероз’ємного з’єднання й обробки металів і неметалів у різних умовах і середовищах. Серед них — зварювання під флюсом, зварювання в захисних газах суцільним і порошковим дротом, електрошлакове зварювання, стикове зварювання оплавленням, газотермічне напилювання, променеві технології та інші процеси. За короткий час були створені основи металургії зварювання під флюсом, розроблена гама флюсів різного призначення, нові технології та потужне виробництво плавлених флюсів. Це дозволило розробити нові типи зварних конструкцій, індустріальних способів зварювання магістральних трубопроводів, великогабаритних резервуарів для зберігання нафти, кожухів доменних печей, висотних баштових конструкцій тощо.
Фундаментальні дослідження Бориса Євгеновича і його учнів, присвячені взаємодії зварювальних джерел нагрівання з розплавленим металом, заклали основу для створення нової галузі металургії — спеціальної електрометалургії, завдяки чому стало можливим лиття особливо чистих спеціальних сталей і сплавів, кольорових металів, одержання унікальних композиційних матеріалів. Відкрилися перспективи для створення новітніх конструкційних і функціональних матеріалів XXI ст.
Програмна промова Б. Є. Патона на виборах президента Академії наук Української РСР. Лютий, 1962 р.
Б. Є. Патон — визнаний лідер у галузі використання зварювальних процесів у космосі. Він першим почав і розвинув дослідження зі зварювання в умовах відкритого космосу. Ці технології використовуються космонавтами під час орбітальних польотів.
Останнім часом під керівництвом Б. Є. Патона успішно розвивається нова оригінальна технологія електрозварювання м’яких тканин людини і тварин, яка знайшла втілення у сучасній хірургії.
З 1962 р. Б. Є. Патон є президентом Національної академії наук (НАН) України. На цій відповідальній посаді повною мірою розкрився його талант організатора науки. Під керівництвом Бориса Євгеновича була розроблена сучасна структура академії, новий статут, спрямований на раціональне використання наукових сил і засобів, їх концентрацію на розв’язання найважливіших фундаментальних проблем науки, які мають вирішальне значення для розвитку країни. За ці роки НАН України перетворилася на один із найбільших наукових центрів Східної Європи й відіграє важливу роль у житті суспільства і держави.
В академії широким фронтом здійснюються дослідження з актуальних напрямів природознавчих, технічних, соціогуманітарних наук. Установи Академії посідають гідні позиції в окремих розділах математики, теоретичної фізики, фізики твердого тіла і низьких температур, у радіофізиці та радіоастрономії, матеріалознавстві, кібернетиці й обчислювальній техніці, нейрофізіології, молекулярній біології, мікробіології, генній інженерії та інших галузях знань.
Зварювання живих тканин. Березень, 1997 р.
Установка для електрошлакового зварювання металу великої товщини (до 4 м), 2001 р.
В академії розвиваються нові форми зв’язку науки з виробництвом. Великого значення Б. Є. Патон надає інноваційній діяльності, формуванню й удосконаленню перших в Україні технопарків.
З ініціативи Бориса Євгеновича для розвитку наукових досліджень у різних регіонах країни організовано 6 академічних наукових центрів, що охоплюють усі області України. Головна мета цих центрів — максимально залучити наукові установи до вирішення соціально-економічних проблем регіонів, забезпечити їх сталий розвиток.
Б. Є. Патон — один з ініціаторів створення і збереження спільного наукового простору в рамках СНД. У 1993 р. була створена Міжнародна асоціація академій наук, яка об’єднала національні академії та наукові центри 15 країн Європи й Азії. Борис Патон — беззмінний президент цієї асоціації.
Борис Євгенович докладає багато зусиль для збереження й розвитку міжнародної наукової співпраці академії та зовнішньоекономічних зв’язків її інститутів із діловими партнерами зарубіжних країн. Ця співпрація проявляється в активній участі вчених академії у реалізації міжнародних наукових програм, організації спільних лабораторій і виробництв, широкому обміні інформацією, укладанні численних ліцензійних угод і контрактів.
Борис Євгенович — головний редактор наукових журналів «Вісник НАН України», «Автоматическая сварка», «Космічна наука і технологія», «Наука та інновації», «Современная электрометаллургия», «Техническая диагностика и неразрушающий контроль», член редколегій низки міжнародних часописів.
Нові грані організаційного таланту Б. Є. Патона відкрилася у роки становлення незалежної України. В умовах тривалої економічної та фінансової кризи 1990-х років президент НАН України зумів зберегти академію та її основні наукові школи. З ініціативи Бориса Євгеновича на законодавчому рівні закріплено статус НАН України як вищої наукової державної організації. Крім того, він зробив великий особистий внесок в адаптацію НАН України і всієї науки України до умов сьогодення. Як голова Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки він невпинно піклується про авторитет і престиж праці вчених.
Б. Є. Патон — відомий громадський діяч. Його багато разів обирали депутатом Верховної Ради СРСР і УРСР, заступником Голови Ради Союзу Верховної Ради СРСР, членом Президії Верховної Ради УРСР, членом ЦК КПРС. Він — почесний президент Міжнародної інженерної академії, член Академії Європи, почесний член Римського клубу, Міжнародної академії технологічних наук, Міжнародної академії наук, освіти та мистецтв, дійсний член Російської академії наук, іноземний член Шведської королівської академії інженерних наук, Національної академії наук Індії, академій наук і науково-технічних товариств багатьох інших країн.
Самовіддану подвижницьку працю Бориса Євгеновича відзначено численними науковими нагородами: золотими медалями ім. М. В. Ломоносова і С. І. Вавілова, золотою медаллю ім. Л. Лозанна Асоціації металургів Італії, золотою медаллю ім. В. Г. Шухова Союзу інженерів і науково-технічних товариств Росії, золотою медаллю Всесвітньої організації інтелектуальної власності, срібною медаллю ім. Ейнштейна ЮНЕСКО.
Назад ] Зміст [ Вперед 