Національна академія наук України (НАНУ) заснована 27 листопада 1918 р. Першим президентом академії було обрано видатного вченого-геолога і геохіміка зі світовим ім’ям В. І. Вернадського. Протягом багаторічної історії президентами академії були М. П. Василенко (1921–1922), О. І. Левицький (1922), В. І. Липський (1922–1928), Д. К. Заболотний (1928–1929), О. О. Богомолець (1930–1946), О. В. Палладін (1946–1962). З 1962 р. її очолює Б. Є. Патон.
Назва академії зазнавала змін чотири рази. У 1918–1921 рр. вона іменувалася Українська академія наук (УАН), з 1921 по 1936 р. — Всеукраїнська академія наук (ВУАН), у 1936–1991 рр. — Академія наук Української РСР, з 1991 по 1993 р. — Академія наук України, а з 1994 р. — Національна академія наук (НАН) України.
Сьогодні НАН України — потужний науково-дослідний комплекс, що охоплює практично весь діапазон фундаментальних досліджень, необхідних для забезпечення національних інтересів України.
В академії сформувалося чимало наукових шкіл. Їх засновниками були видатні вчені-математики Д. О. Граве, М. М. Крилов, М. М. Боголюбов, Ю. О. Митропольський, механіки С. П. Тимошенко, О. М. Динник, М. О. Лаврентьєв, Г. С. Писаренко, фізики К. Д. Синельников, Л. В. Шубников, О. І. Лейпунський, В. Є. Лашкарьов, О. І. Ахієзер, І. М. Ліфшиць, О. С. Давидов, С. І. Пекар, А. Ф. Прихотько, О. Я. Усиков, астрономи О. Я. Орлов, М. П. Барабашов, Є. П. Федоров, С. Я. Брауде, геолог П. А. Тутковський, матеріалознавці І. М. Францевич, В. І. Трефілов, хіміки Л. В. Писаржевський, О. І. Бродський, А. В. Думанський, біологи і медики М. Г. Холодний, Д. К. Заболотний, О. О. Богомолець, О. В. Палладін, В. П. Філатов, І. І. Шмальгаузен, М. М. Амосов, М. Д. Стражеско. В усьому світі відомі українські школи електрозварювання Є. О. Патона й кібернетики В. М. Глушкова. Набули широкого визнання економічні й гуманітарні школи, які очолювали економісти М. В. Птуха і К. Г. Воблий, історики М. С. Грушевський, Д. І. Яворницький, І. П. Крип’якевич, правознавець М. В. Корецький, філософ В. І. Шинкарук, сходознавець А. Ю. Кримський, мовознавці Л. А. Булаховський, О. С. Мельничук, В. М. Русанівський, літературознавці С. О. Єфремов, М. С. Возняк, О. І. Білецький.
Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, що здійснює дослідження в різних галузях знань, створює наукові основи технологічного, соціально-економічного та культурного розвитку країни. Академія користується правами самоврядності у вирішенні питань внутрішнього життя відповідно до свого Статуту.
Дослідно-промисловий агрегат пароплазмової переробки небезпечних відходів
У Національній академії наук діють три секції, що об’єднують 14 відділень наук: математики; інформатики; механіки; фізики й астрономії; наук про Землю; фізико-технічних проблем матеріалознавства; фізико-технічних проблем енергетики; ядерної фізики та енергетики; хімії; біохімії, фізіології і молекулярної біології; загальної біології; економіки; історії, філософії та права; літератури, мови та мистецтвознавства. В академії працюють 6 регіональних наукових центрів, підпорядкованих також Міністерству освіти і науки України. Основною ланкою структури НАН України є науково-дослідні інститути та прирівняні до них інші наукові установи, що діють на підставі власних статутів, які затверджуються та реєструються в Президії академії.
Головними завданнями НАНУ є організація, проведення та координація наукових досліджень із фундаментальних і прикладних проблем природничих, технічних і соціогуманітарних наук; сприяння посиленню впливу результатів цих досліджень на інноваційний розвиток економіки, освіти і культури в Україні; підготовка наукових оцінок, прогнозів і пропозицій щодо суспільно-політичного, соціально-економічного і культурного розвитку держави.
Академія має дослідно-виробничу і конструкторську базу, до якої належать дослідні підприємства, конструкторсько-технологічні організації, інженерні центри, спрямовані на практичне використання результатів наукових досліджень. При установах НАН України функціонують також малі та спільні підприємства, які сприяють комерціалізації розробок учених. Інститути академії виступили засновниками перших в Україні технологічних парків.
Розвитку інформаційного забезпечення слугує діяльність Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, яка є депозитарієм Організації Об’єднаних Націй і фонди якої містять майже 10 млн книг і рукописів, та Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. В академічних видавництвах «Наукова думка» й «Академперіодика» готуються до друку і видаються монографії, журнали та інші наукові періодичні видання, довідники, підручники, словники, науково-популярна література. Академія видає 81 науковий журнал, 25 із них перекладаються англійською.
Учені НАН України принесли на вівтар науково-технічного прогресу чимало результатів фундаментальних і прикладних досліджень світового рівня. На їх рахунку понад 90 % відкриттів, зроблених в Україні, та багато інших досягнень, що знайшли широке використання у промисловості, сільському господарстві й культурі. Ще в 1930-х роках вони здійснили штучну ядерну реакцію перетворення ядер літію на ядра гелію, побудували прискорювач заряджених частинок, отримали «важку воду», створили трикоординатний радіолокатор дециметрового діапазону.
У буремні часи Великої Вітчизняної війни академія запровадила в оборонній промисловості високоефективну технологію автоматичного зварювання під флюсом корпусів танків, артилерійських систем та авіабомб. Завдяки цим та іншим розробкам вирішувалися також невідкладні проблеми літако- і моторобудування, масового виробництва боєприпасів, різних виробів оборонного призначення. Вагомий внесок зробили вчені-біологи і медики у створення нових лікарських препаратів і методів лікування поранених.
Вже через п’ять років після війни в НАН України вперше у континентальній Європі було побудовано малу ЕОМ, а потім розроблено теорію цифрових автоматів, на підставі якої було сконструйовано кілька поколінь електронно-обчислювальної техніки.
Зусиллями вчених академії було запропоновано прогресивні технології нероз’ємного з’єднання металів і неметалів у різних умовах і середовищах, електрошлакового переплаву, закладено основу для створення нової галузі металургії — спеціальної електрометалургії, започатковано виробництво надтвердих матеріалів, синтетичних алмазів, металокерамічних контактних сплавів та багато інших новацій, що дозволило НАН України стати всесвітньо визнаним матеріалознавчим центром. До новітніх досягнень у галузі електрозварювання і матеріалознавства слід віднести унікальний метод з’єднання (зварювання) м’яких живих тканин, що нині почав широко використовуватися в хірургічній практиці.
Важливих результатів було досягнуто в галузі математики, математичної фізики, інформатики, у розділах біологічної кібернетики. Значного розвитку набули дослідження з механіки твердого тіла, рідин і газів.
Лазерні монокристали ZnSe:Cr2+
Важливу сторінку історії академії становлять дослідження космічного простору, зокрема технології зварювання і різання металів у відкритому космосі, використання сонячної енергії для енергопостачання космічних апаратів, здійснення серії біологічних експериментів під час орбітальних польотів.
У галузі наук про Землю значних результатів досягнуто з гео- і гідрофізики, гідрогеології, геохімії і фізики мінералів, океанології.
Гідне місце в дослідженнях учених академії посідають фізико-технічні проблеми енергетики, зокрема ядерної, пошукові роботи з тепломасообміну, електрофізики, моделювання електротехнічних та енергетичних систем, енергозбереження, нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії.
Вагомі здобутки є у вирішенні фундаментальних проблем каталізу, органічного синтезу, хімії високомолекулярних сполук, електрохімії, неорганічної хімії, хімії води, нанохімії, вуглехімії та інших напрямів хімічної науки.
Широке визнання вітчизняних і зарубіжних учених здобули ґрунтовні дослідження у галузі біологічних наук — із мембранної біології, фізіології людини і тварин, нейрофізіології, біосенсорики, геноміки.
Триває цілеспрямована пошукова робота з теоретичної та експериментальної онкології, радіаційної медицини, кріобіології та кріомедицини, молекулярної і клітинної біології, генної інженерії, мікробіології та вірусології.
Всебічно досліджується тваринний і рослинний світ України з метою опрацювання дійових методів відновлення біорізноманіття та його захисту від техногенних впливів на континентальні й морські екосистеми. Особлива увага приділяється сучасним проблемам селекції, інтродукції та акліматизації нових сортів і видів.
Чимало досягнень є у галузі соціогуманітарних наук. Установами політико-правового, економічного та соціологічного профілю зроблено значний внесок у теоретичне обґрунтування та інформаційно-аналітичне супроводження суспільно-політичних і соціально-економічних перетворень, вивчення сучасних трансформацій у суспільстві, розробку засад структурно-інвестиційної, інноваційної, регіональної, етнонаціональної, гуманітарної політики держави.
Створено фундаментальні багатотомні праці з давньої історії України, політичної історії XX століття, історії української культури. Видано 15-томну монографічну серію «Україна крізь віки». Опубліковано низку словникових видань нового покоління. Важливим здобутком є перша вітчизняна електронна лексикографічна система, створена для забезпечення потреб наукової, освітньої, видавничої справи. Видано фундаментальну працю «Національний атлас України».
Б. Є. Патон біля нового апарата АШ115М для електрошлакового зварювання. 2006 р.
Багато уваги приділяється підготовці наукових кадрів високої кваліфікації, зокрема через аспірантуру і докторантуру. Чимало вихованців академії плідно працює в науково-дослідних установах, на виробництві, у підприємницьких структурах, фінансово-банківській системі, в депутатському корпусі різних рівнів, центральних і місцевих органах виконавчої влади.
Національна академія наук України докладає багато зусиль для розвитку міжнародних наукових зв’язків, інтеграції у світове наукове співтовариство. Установи академії беруть активну участь у виконанні спільних дослідницьких робіт за прямими двосторонніми угодами з науковими організаціями зарубіжжя, а також за грантами багатьох міжнародних наукових фондів і програм. Підтримуються творчі контакти за укладеними угодами з академіями наук та науковими центрами понад 50 країн Європи, Азії, Америки, серед яких Німецьке дослідне товариство (DFG), Національний центр наукових досліджень (CRNS, Франція), Національне бюро досліджень Італії (CNR), Національна рада з досліджень Туреччини (TUBITAK), а також численні університети. Суттєвий внесок НАН України зробила у багатосторонню співпрацю академій наук країн Чорноморського регіону.
П’ятнадцять років тому НАН України виступила ініціатором заснування Міжнародної асоціації академій наук, яка нині об’єднує національні академії наук, провідні наукові центри, університети та наукові фонди 15 країн.
Академія та її установи представляють Україну в Міжнародній раді з питань науки (ICSU) та у понад 30 фахових наукових спілках і асоціаціях.
Вул. Володимирська, 54, м. Київ-30, 01601.
Тел.: 0 (44) 234-32-43. E-mail: prez@nas.gov.ua
Назад ] Зміст [ Вперед 