 |
А. М. Головко Віце-президент НААН України, академік НААН України |
Національна академія аграрних наук України
в контексті винаходів та інновацій
Важливі винаходи та інновації в аграрній сфері України історично були пов’язані передусім з іменами таких всесвітньо відомих учених, як М. І. Вавілов — академік АН УРСР, академік АН СРСР, академік ВАСГНІЛ, один із найвидатніших учених-біологів і генетиків ХХ ст.; В. М. Ремесло — академік АН СРСР, академік ВАСГНІЛ, двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії СРСР. Миронівські сорти В. М. Ремесла свого часу становили понад 11 % світових посівів озимої пшениці. В. Я. Юр’єв — дійсний член Академії наук УРСР, лауреат Державної премії СРСР; П. Х. Гаркавий — академік ВАСГНІЛ, тричі лауреат Державної премії СРСР; Д. О. Долгуш — академік ВАСГНІЛ, лауреат Державної премії СРСР; Ф. Г. Кириченко — академік ВАСГНІЛ, заслужений діяч науки і техніки УРСР; Б. П. Соколов — академік ВАСГНІЛ, Герой Соціалістичної Праці.
Сьогодні науковці із проблем порідного удосконалення, генетики, селекції і біотехнології відтворення, фізіології, біохімії і годівлі сільськогосподарських тварин використовують методологічні положення таких видатних українських учених, як М. Ф. Іванов — академік ВАСГНІЛ; Л. К. Гребень — академік АН УРСР; О. В. Квасницький — академік АН УРСР; Й. А. Даниленко — академік ВАСГНІЛ.
Українська школа вчених із проблем ветеринарної фармакології і токсикології формувалася тривалий час під науковим керівництвом академіка ВАСГНІЛ, заслуженого діяча науки і техніки УРСР І. М. Гладенка.
Як організаційно-інституційна інстанція аграрна наука бере початок від Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук, яка розпочала свою діяльність 22 травня 1931 р. У період з 27 травня 1990 р. по 5 січня 2010 р. в нашій державі функціонувала Українська академія аграрних наук. Враховуючи її провідну роль у науковому забезпеченні розвитку агропромислового комплексу, значний внесок у підготовку наукових працівників, а також міжнародне визнання результатів діяльності українських учених-аграрників, згаданій академії відповідно до Указу Президента України від 6 січня 2010 р. надано статус національної з подальшим іменуванням — Національна академія аграрних наук України (НААН України).
Нині персональний склад академії налічує 95 дійсних членів (академіків), 111 членів-кореспондентів, 58 іноземних та 24 почесних членів. У наукових установах академії працює понад 13 тис. осіб, із них 5,7 тис. наукових працівників, зокрема 382 доктори і 1,9 тис. кандидатів наук.
В аспірантурі 39 інститутів академії (у 18 із них діє і докторантура) здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації із 57 спеціальностей, аспірантура за 57 спеціальностями, докторантура — за 16. Академія проводить наукові дослідження за 46 галузевими науково-технічними програмами.
НААН України забезпечує виконання таких основних напрямів дослідження: теоретичні і прикладні дослідження в галузі фізіології, біохімії, генетики сільськогосподарських рослин і тварин; теорії машин і механізмів; обґрунтування оптимальної структури агроландшафтів і розробка адаптованих систем землекористування, які забезпечують відтворення родючості й охорону ґрунтів; селекція сільськогосподарських культур та розробка технологій їх вирощування, захист рослин, збереження генофонду, виведення нових високопродуктивних генотипів сільськогосподарських тварин; розробка технологій виробництва продукції тваринництва; дослідження хвороб тварин та розробка методів їх лікування, створення нових препаратів для ветеринарної медицини; розробка технологій і обладнання для виробництва харчових продуктів; розробка механізованих технологій, комплексів машин та обладнання для виробництва сільськогосподарської продукції, економічні дослідження та вдосконалення земельних відносин на селі.
Наукові установи академії проводять селекцію понад 100 основних сільськогосподарських культур. У загальних площах їх посіву сорти і гібриди селекції вчених академії становлять 75 %.
НААН України плідно співпрацює з державними академіями, з вищими навчальними закладами України ІІІ–ІV рівнів акредитації, проводить наукові дослідження з цілої низки наукових проблем.
В академії наполегливо опрацьовуються питання виконання науково-технічної програми «Біосировина», якою передбачено створення щорічно поновлюваних джерел біосировини рослинного походження і розробка технологій їх багатоцільового промислового використання.
До складу академії входять 11 національних наукових центрів, 51 інститут, 5 дослідних станції та 179 дослідних господарств; функціонують 13 об’єктів, що мають статус національного надбання, а саме:
– ампелографічна колекція та колекція штамів промислово цінних мікроорганізмів для виноробства (Національний інститут винограду і вина «Магарач»);
– арборетум Нікітського ботанічного саду (Нікітський ботанічний сад — Національний науковий центр);
– генетичний банк рослин України (Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва);
– банк штамів мікроорганізмів для ветеринарної медицини (Інститут ветеринарної медицини);
– колекція корисних ґрунтових мікроорганізмів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур (Інститут сільськогосподарської мікробіології);
– банк генетичних ресурсів тварин (Інститут розведення і генетики тварин);
– колекція тварин біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Б. Фальц-Фейна;
– банк моноспецифічних діагностикумів (Інститут тваринництва);
– колекція клітинних культур для ветеринарної медицини і біотехнології (Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини);
– колекція генетичних ресурсів шовковичного шовкопряда (Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»);
– Кримська колекція гербарію (Нікітський ботанічний сад — Національний науковий центр);
– колекція генофонду шовковиці (Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»);
– фонд видань ХІХ ст. із сільськогосподарської тематики (Державна наукова сільськогосподарська бібліотека).
В НААН України «чемпіоном-каталізатором» активізації наукових і виробничих процесів, як правило, виступають винаходи й інновації.
У галузі землеробства, меліорації та агроекології:
– універсальна автоматизована система ґрунтозахисної експертизи агроландшафів, яка дає змогу проводити швидку експертизу ерозійної небезпеки та оптимізацію протиерозійних заходів на рівні деталізації внутрігосподарського землеустрою;
– баштові станції знезалізнення питної води для очищення води з умістом заліза до 25 мг/дм3 до вимог стандартів на питну воду;
– спосіб проведення фіторемедіації забруднених пестицидами ґрунтів. Встановлено, що адаптовані до високого пестицидного навантаження дикорослі види рослин здатні зменшувати рівень забруднення ґрунту стійкими органічними забруднювачами. Створено нейромережеву математичну модель, яка дозволяє спростити та прискорити виявлення у структурі природних рослинних угруповань види, стійкі до токсичного впливу пестицидів. Розроблено алгоритм проведення фіторемедіації забруднених пестицидами ґрунтів.
У галузі рослинництва:
– способи диференціації, ідентифікації та реєстрації генотипів м’якої пшениці, кукурудзи, соняшнику, ячменю, сортів жита за ДНК-типуванням; встановлення типовості та рівня гібридності генотипів соняшнику; подолання прогамних та постгамних бар’єрів несумісності при відділеній гібридизації м’якої пшениці з егілопсом; клонального мікророзмноження лікарських рослин;
– ДНК-технологія оцінки сортів на відмінність, однорідність, стабільність, ДНК-технологія реєстрації сортів найважливіших сільськогосподарських культур, створена база даних ДНК-типування для оцінки новизни сортів-кандидатів;
– спосіб виробництва насіння батьківських ліній соняшнику з використанням споруд для групової ізоляції рослин, який дає змогу одержувати більші і кращої якості врожаї насіння соняшнику високих репродукцій.
У галузі ветеринарної медицини:
– унікальні банки штамів мікроорганізмів та кріобанк колекції перещеплюваних культур клітин, придатних для активного використання під час наукових досліджень та виробництва біопрепаратів;
– нові дані генетичного дрейфу мікобактерій туберкульозу та атипових мікобактерій під дією радіаційного впливу, виявлені імуномоделюючі та бактерицидні дії препаратів на основі ефірних олій;
– отримані вакцини проти вірусної діареї великої рогатої худоби, тести-системи для діагностики інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби, високопатогенного грипу птиці, ринопневмонії та вірусного артеригіту коней.
У галузі зоотехнії:
– спосіб розкриття взаємозв’язку PRLR-генотипів із репродуктивними якостями свиноматок. Розроблені методичні рекомендації «Типування свиней за геном рецептора естрогену», застосування яких дозволяє збільшити плідність свиноматок;
– спосіб підвищення продуктивності та економічної ефективності товарного рибництва за рахунок введення у ставову полікультуру північноамериканського веслоноса. Товарна продукція веслоноса є екологічно чистою, а її виробництво сприяє подоланню дефіциту делікатесної групи риб на ринку риби і рибної продукції в Україні.
У галузі механізації та електрифікації сільського господарства:
– лінія переробки сої ЛПС-0,3Б, призначена для механізації процесу переробки сої з метою інактивації антипоживних речовин, часткового виділення олії та виробництва соєвої мікронізованої макухи в умовах сільськогосподарських підприємств. Використання лінії забезпечує зниження питомих експлуатаційних витрат на процес переробки до 35 %, питомих витрат електроенергії до 25 %;
– технологічний модуль, призначений для первинної механізованої обробки вовни безпосередньо в умовах господарства. До складу технологічного модуля входять послідовно розташовані по ходу технологічного процесу взаємопов’язані тріпальна машинка, блок замочування вовни, мийно-віджимна машина, система проточних фільтрів, блок приготування мийного розчину, сушильна камера;
– малотоннажне підприємство з переробки насіння рицини продуктивністю 15–45 т/добу, призначене для переробки насіння рицини на рицинову олію та кормову макуху;
– енергоощадна технологія прискореного біотермічного компостування гною, посліду й органічних відходів АПК в екологічно безпечні органічні добрива.
У галузі зберігання і переробки сільськогосподарської сировини та якості харчової продукції:
– установка для високотемпературної пастеризації вершків марки Я5-ОВП, яка забезпечує ощадливе використання енергії. З метою інтенсифікації теплообміну та забезпечення стабільної й ефективної пастеризації, а також інших рідин із підвищеною в’язкістю та вмістом білка на базі пластинчатого скребкового пастеризатора розроблено установки продуктивності 1200 і 2500 кг/год, призначені для потокової високотемпературної пастеризації вершків у лініях виробництва вершкового масла та сметани. Відмінністю установок є застосування пластинчатого високотемпературного скребкового пастеризатора;
– спосіб та технологічна регламентація з пакування напівфабрикатів м’ясних натуральних ковбасних виробів, сосисок, сардельок та продуктів із яловичини, свинини, баранини із застосуванням вакууму або модифікованого газового середовища (МГС). Обґрунтовано терміни придатності до споживання м’ясних продуктів у процесі зберігання їх у МГС для варених ковбасних виробів, сиров’ялених та сирокопчених ковбас, напівфабрикатів натуральних;
– установки для прискореної обробки вин періодичної і безперервної дії. Використання цих установок дозволяє скоротити тривалість обробки виноматеріалів (сухих, кріплених, десертних) залежно від типу вина з 8–10 діб до кількох годин. На відміну від дорогих зарубіжних аналогів вітчизняні установки базуються на вітчизняному обладнанні, що випускається серійно;
– машина для підбору й подрібнення обрізків лоз на виноградниках.
У сфері аграрної економіки й земельних відносин:
– розроблені пропозиції про забезпечення впровадження винаходів, досягнень науки і передового досвіду у виробництво;
– опрацьовані рекомендації щодо внесення доповнень до законів України «Про плату за землю», «Про ринок землі», «Про державну інвентаризацію земель», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про оцінку майна та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про державну підтримку сільського господарства в Україні».
У галузі наукового забезпечення трансферу інновацій:
– спосіб підвищення продуктивності культур у сівозмінах короткої ротації, що включає певне послідовне чергування культур у 3–5-пільних сівозмінах із різною насиченістю в них зернових культур, соняшнику та пару. Відрізняється впровадженням п’ятипільних польових сівозмін із такою структурою: 20 % соняшника, до 60 % зернових (зокрема озимої пшениці 20–40 %), 20 % чорного пару. Забезпечується збільшення виходу зерна з 1 га сівозмінної площі на 50 %, рівня рентабельності на 20 %, підвищення зимостійкості озимої пшениці на 30 % із рівнем врожайності 35–40 ц/га.
В академії сформувався феномен так званої «нової економіки», започатковано потужний арсенал запатентованих винаходів, а також створено пакет інноваційних проектів, які здатні реалізувати результати праці вчених через підприємства, фермерські господарства та інші ринкові структури.
Кількість одержаних охоронних документів на винаходи науковців академії і селекційні досягнення щороку зростає. Так у 2009 р. розроблено 136 інноваційних бізнес-проектів з метою їх впровадження в агропромислове виробництво України, тож НААН України здатна сприяти розвитку винахідництва й інноваційної діяльності, а також використанню високоефективних винаходів у виробничій сфері.
Вул. Суворова, 9, м. Київ, 01010.
Тел.: 0 (44) 280-10-85. E-mail: prezid@ukr.net
Назад ] Зміст [ Вперед 