Винаходи та інновації. Винахідники України | ||||||||
Кондратенко Юрій Пантелійович | ||||||||
|
||||||||
Народився 12 листопада 1953 р. у с. Фрунзе Іванівського району Херсонської області. У 1970 р. закінчив із золотою медаллю Біленьківську школу на Запоріжжі, а в 1976 р. — із відзнакою Миколаївський кораблебудівний інститут. Із 1976 до 1983 р. працював інженером, старшим інженером, молодшим науковим співробітником цього навчального закладу. Протягом 1978–1981 рр. навчався в аспірантурі альма-матер. Упродовж 1983–1989 рр. Ю. П. Кондратенко був асистентом, старшим викладачем, доцентом кафедри автоматичного регулювання суднових енергетичних установок, заступником декана електротехнічного факультету Миколаївського кораблебудівного інституту, а з 1989 до 1999 р. — заступником директора з наукової роботи Науково-виробничого центру при виші, докторантом (1991–1994), професором кафедри автоматики, завідувачем кафедри комп’ютеризованих систем управління вже Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова (НУК). Із 1999 р. Юрій Пантелійович — професор кафедри інтелектуальних інформаційних систем Чорноморського державного університету ім. Петра Могили (ЧДУ), науковий керівник НВК «Сигнал» НУК. У 1983 р. захистив кандидатську (керівник — проф. О. М. Ткаченко), а в 1994 р. — докторську дисертації (консультант — проф. Р. Г. Джагупов). У 1996 р. Ю. П. Кондратенко став академіком Академії наук суднобудування України, першим віце-президентом Регіонального міжвузівського центру (Миколаїв), а в 2000 р. — членом-кореспондентом Королівської академії докторів наук (Каталонія, Іспанія). Протягом 1998–2008 рр. був постійним представником НУК у Міжнародній асоціації суднобудівників і судноремонтників Чорноморського регіону — БРАСС (Болгарія). У сфері робототехніки, автоматизації технологічних процесів, комп’ютерних та інформаційно-вимірювальних систем і компонентів створив більше 100 винаходів, захищених патентами України, Росії й авторськими свідоцтвами СРСР (18 — у співавторстві зі студентами). Наукові розробки ученого — прилад для фізичного моделювання нерегулярної хитавиці судна, комплекс сенсорів та елементів адаптивних роботів, способи структурної і параметричної ідентифікації, алгоритми управління підводними апаратами у середовищі з перешкодами, методи обробки інформації в інтелектуальних системах — впроваджено на ДП «ЕРА», у СКБ «Прогрес», Науково-дослідному інституті проблем машинобудування МВТУ ім. М. Баумана, НВО «Інгул», ВО «Дальприбор», ЧДУ та НУК. Багато винаходів були відзначені першими преміями Чорноморського міжобласного правління науково-технічного об’єднання суднобудівної промисловості (НТО СП) ім. акад. О. М. Крилова (1977), Української республіканської ради НТО (1979) та Всесоюзної ради НТО (1980), бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (1985). За винахідницьку діяльність Ю. П. Кондратенко нагороджений почесними відзнаками: «Кращий молодий винахідник України» (1979), «Винахідник СРСР» (1983), «Заслужений винахідник України» (2008). Є переможцем Всеукраїнського конкурсу «Винахід року — 2006» у номінації «Кращий винахід у Миколаївській області» за розробку адаптивного захватного пристрою інтелектуального робота. Юрій Пантелійович опублікував понад 300 наукових праць, 45 з яких — за кордоном, підготував шістьох кандидатів наук. Він є членом Національного Комітету УААУ (1993), Міжнародної асоціації «GAMM» (Німеччина, 1995), Української академії економічної кібернетики (1998), RINA та IMarEST (Великобританія, 1999–2007), наукового комітету Міжнародної асоціації «DAAAM» (Австрія, 2006), президії СНІО України (2007). Входить до спеціалізованих рад в ОНПУ (1996) та ЧДУ (2011), Севастопольського та Херсонського національних технічних університетів (1997–2003), був делегатом IV та V всеукраїнських з’їздів СНІО, головою ДЕКу у вишах Одеси, Херсона, Миколаєва. Ю. П. Кондратенко — член програмних комітетів міжнародних конференцій CAMS’2007 (Хорватія), DECOM-TT’2007 (Туреччина), «Екстремальна робототехніка» (Росія, 2008), «Автоматика» (Україна), Міжнародної школи з моделювання (Україна–Польща), DECOM-TT’2009 (Македонія), MS’2010 (Іспанія), CAMS’2010 (Німеччина), MS’2012 (США, Білорусь, Бразилія), XVII–XXII International DAAAM Symposium (Австрія). Читав лекції в університетах у Касселі (Німеччина), Клівленді та Рочестері (США), за міжнародними грантами проводив дослідження у провідних вишах Китаю (1988–1989), Німеччини (2000, 2010), США (2003). На засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.052.01 в ОНПУ
Ю. П. Кондратенко є членом редколегій журналів: «Електротехнічні та комп’ютерні системи», «Технічні вісті», «Автоматика. Автоматизація. Електричні системи і комплекси», «Наукові записки НаУКМА», «Наукові праці ЧДУ», «Збірник наукових праць НУК», «International Research and Review: Journal of Phi Beta Delta, Honor Society of International Scholars» (США), «ІнфоКіборг (Кібернетика, нанотехнології, робототехніка)» (Росія); рецензентом міжнародних журналів: «Information Sciences», «International Journal of Uncertainty, Fuzziness and Knowledge-based Systems», «Advances in Modelling and Analysis», праць міжнародних конференцій «Phi Beta Delta», «AMSE», «IFAC», «ACC – 2009» та «ACC – 2010».Сьогодні Юрій Кондратенко — керівник української робочої групи Міжнародного наукового проекту між ЧДУ і Королівською академією економічних та фінансових наук (Іспанія), керівник групи «Система автоматики» наукового проекту НУК у межах державної цільової науково-технічної і соціальної програми «Наука в університетах». Читає лекції з автоматичного керування, теорії та систем підтримки прийняття рішень, теорії нечітких множин і нечіткої логіки, основ наукових досліджень студентам ЧДУ та НУК. Науковець удостоєний почесних знаків «Кращий активіст НТО СП ім. акад. О. М. Крилова» (1982), «Відмінник освіти України» (1995), почесних грамот Верховної Ради України (2006) та МОН України (2007), ювілейної медалі «20 років незалежності України» і Золотої медалі Американського біографічного інституту (2011). | ||||||||
Тел.: 0 (512) 46-40-74. E-mail: y_kondratenko@rambler.ru | ||||||||
О. І. Калініченко, П. В. Зибінський, А. А. Каракозов ] зміст [ Корняга Федір Васильович, Приміський Владислав Пилипович | ||||||||