 |
||
| Член-кореспондент Української нафтогазової академії, почесний розвідник надр, заслужений винахідник України, винахідник СРСР |
||
За вагомий внесок у розробку та впровадження у виробництво нових технологічних рішень у сфері будівництва нафтових і газових свердловин, зокрема в умовах прояву гірського тиску, Федір Васильович був удостоєний почесного звання «Заслужений винахідник України».
Для складних умов прояву гірського тиску спочатку було розроблено алгоритм сумісного вскриття несумісних зон буріння — поглинаючих горизонтів та інтервалів прояву гірського тиску. Надалі почали широко практикувати попереднє розмивання ділянки стовбура в зоні розташування пластичного пропластка для віддалення ядра його течії на безпечну відстань із подальшим ізоляційним цементуванням утвореної каверни. Проміжна колона спускалася вже в номінальний стовбур, що унеможливлювало її аварійний вигин.
У подальшому розмивання та ізоляційне цементування почали поєднувати зі спусканням проміжних колон, а коли їх нижні секції (під час спускання) самовільно зупинялися у зоні пластичних пропластків, подальший пропуск здійснювався шляхом проведення місцевого розмивання пластичних пропластків за спеціальною технологією, з постійним обертанням обсадної колони. У разі необхідності розмивання повторювалося.
Цементування колон проводилося лише з управлінням процесу руху рідини у свердловині. Застосовувалися корозійностійкі тампонажні розчини, з регулюванням їх водовіддачі та реології. Під час очікування затвердіння цементного розчину в колонах проти пластичних пропластків встановлювалися зміцнювальні цементні мости.
Геофізичні дослідження у свердловинах до і після кріплення проводили із застосуванням найсучасніших технічних засобів за методиками, розробленими місцевою геофізичною експедицією.
До 2002 р. у об’єднанні «Чернігівнафтогазгеологія» на площах із проявами гірського тиску бурили 168 свердловин. Останні 100–110 свердловин були побудовані практично без ускладнень.
Розробка й удосконалення технології свердління стали можливими тільки завдяки спільним зусиллям фахівців багатьох напрямів: технологів, механіків, геологів, геофізиків, хіміків, серед яких — Г. А. Стрілець, Ю. А. Єремєєв, А. С. Серяков, Б. В. Крих, П. І. Свиталка, М. Й. Лисий, О. М. Вербицький, Є. О. Богомолов, А. С. Непомнящий, А. Ш. Кнішман.
 |
||
 |
||
| Керівник компанії ТОВ «Автоекоприлад» |
||
Інноваційна компанія «Автоекоприлад» співпрацює з державними управліннями охорони навколишнього природного середовища, державними екологічними інспекціями, великими промисловими підприємствами і компаніями: ДП «Завод ім. Малишева», АТ «Мотор Січ», ЗАТ «ЗАЗ», Дніпропетровський тепловозоремонтний завод, «Агромарс Україна», корпорація «Інтерпайп», Ясиновський коксохімічний завод, АХК «Київенерго» та ін., на яких виконують комплекси робіт зі створення систем виробничого екологічного моніторингу, контролю санітарної зони, екоаудиту, обґрунтування й інвентаризації викидів, монтажу газоаналізаторів на димових трубах, постачання мобільних екологічних лабораторій тощо.
Владислав Пилипович нагороджений золотою і срібною медалями ВДНГ СРСР, має відзнаки: «Кращий винахідник приладобудування СРСР», «Кращий винахідник Києва», звання лауреата Всесвітньої виставки винаходів ЕХРО-86, «Заслужений винахідник України» (1991), переможця всеукраїнських конкурсів «Винахід року» (2003, 2005). Нагороджений Великою Золотою медаллю (2006) Всесвітньої організації інтелектуальної власності при ООН. У 2009 р. отримав нагороду Мінохоронприроди України й Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики «Лідер природоохоронної діяльності».
Кондратенко Юрій Пантелійович ] зміст [ Котєнєв Федір Олексійович