Винаходи та інновації. Винахідники України
	Котєнєв Федір Олексійович
	Кандидат технічних наук, винахідник
	Народився 21 червня 1930 р. у м. Старий Оскол Бєлгородської області (Росія) в сім’ї службовця. У 1932 р. разом із батьками переїхав до м. Макіївки, що на Донеччині. У 1947 р. Ф. О. Котєнєв вступив до Донецького індустріального інституту. Після його закінчення в 1952 р. був направлений на Макіївський металургійний завод, де обіймав посади помічника майстра, механіка блюмінга, заступника начальника цеху. За участю Федора Олексійовича було проведено реконструкцію опорних роликів рольганга. Запропонована ним модель застосування термомеханічних зусиль забезпечила стійкість станин, що своєю чергою сприяло безперервній роботі підприємства. У 1956 р. Федір Котєнєв переїхав до Львова, де до 1963 р. був майстром цеху на заводі «Львівсільмаш», а потім перейшов на Львівський електроламповий завод. У цей же час він навчався у Львівському політехнічному інституті, де обрав спеціальність «Фізика діелектриків». На Львівському електроламповому заводі Федір Олексійович пройшов шлях механіка цеху, старшого інженера відділу, головного механіка та начальника ВТК. За його участю на підприємстві модернізовано і виготовлено автомат для отримання складних геометричних форм виробів із високолегованих сталей для кінескопів. За виконану роботу Ф. О. Котєнєв нагороджений премією Львівського раднаргоспу. Ф. О. Котєнєв (ліворуч) із директором Інституту електродинаміки НАН України, академіком Анатолієм Корнійовичем Шидловським У 1963 р. згідно з постановою уряду він був переведений до організації п/я-34 в м. Києві, де обійняв посаду заступника начальника виробництва заводу. Протягом 1965–1968 рр. працював начальником конструкторського бюро у СКБ заводу «Радіоприлад» (м. Київ). Водночас закінчив вечірнє відділення Київського політехнічного інституту, де отримав кваліфікацію інженера-електрика. У 1968 р. за поданням дирекції заводу «Радіоприлад» Федір Олексійович був направлений в Інститут електродинаміки АН УРСР, де очолив конструкторський відділ. У 1970 р. захистив кандидатську дисертацію за спеціальною темою. У 1973 р. учений за конкурсом був обраний старшим науковим співробітником Інституту електродинаміки АН УРСР, керував групою відділу перетворення енергії, виконував обов’язки завідувача лабораторії. У цей період він займався науково-дослідною роботою, яка забезпечувала високу ефективність електротехнологічних процесів. Проведені теоретичні й експериментальні дослідження отримали позитивні відгуки замовників: Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона АН УРСР, Інституту чорної металургії АН СРСР, Миколаївського науково-конструкторського бюро АН УРСР, Всесоюзного науково-дослідного інституту метизної промисловості Міністерства чорної металургії СРСР. Науковець запропонував запроваджувати результати інноваційних розробок у промисловість. Так було виготовлено дослідні установки для забезпечення ефективності нових технологічних процесів з одержання композиційних покриттів на сталевих заготовках. Розроблені технології впроваджено на Харцизькому сталедротоканатному заводі на Донбасі. Спільно з групою академіка АН СРСР О. П. Чекмарьова на Магнітогорському і Західно-Сибірському металургійних комбінатах Ф. О. Котєнєв отримав практичні результати, які дозволили налагодити зварювання гарячого прокату у високочастотному електромагнітному полі безпосередньо на прокатному стані. За замовленням Міністерства середнього машинобудування СРСР та секції навігації й управління Академії наук СРСР було розпочато роботу зі стабілізації руху гіроскопічних систем в асиметричному магнітному полі. Вперше в світі продемонстровано можливість реалізації сталого левітаційного руху безконтактним способом. За результатами проведених досліджень опубліковано 33 роботи, зокрема отримано вісім авторських свідоцтв. На замовлення Міністерства оборони СРСР у 1986 р. робоча група під керівництвом Ф. О. Котєнєва отримала унікальні результати із заміни ствольної частини знаряддя танків у польових умовах. За допомогою методу термодифузії і масопереносу у високочастотному електромагнітному полі вдалося налагодити систему заміни ствола гармати всього за 35 хвилин. У 90-х рр. ХХ ст. Федір Олексійович розробив електродинамічну установку «Еду-1» для розділення в електромагнітному полі шару металокорд-гуми у зношених шинах. На патент цього винаходу була оформлена українська заявка. Зараз на основі фундаментальних досліджень у галузі теоретичної фізики (термодинаміки, статистичної фізики) вчений запропонував унікальні способи формування структур при незворотних процесах. Запровадження практичних результатів, отриманих під час використання цих способів, дозволить в десятки разів збільшити продуктивність роботи підприємств, насамперед завдяки скороченню часу технологічного процесу, зменшити їх енергоспоживання і корисну площу та забезпечити екологічно чисту безвідходну технологію. За період своєї дослідницької діяльності Ф. О. Котєнєв опублікував більше 70 наукових праць та отримав 18 авторських свідоцтв. Він нагороджений ювілейною медаллю «За доблесну працю», медалями «В пам’ять 1500-річчя Києва» та «Ветеран праці».
	Тел.: 0 (68) 121-20-52. E-mail: vldeml@ukr.net, ladikova@gmail.com
	Корняга Федір Васильович, Приміський Владислав Пилипович   ]   зміст   [   Литвиненко Олександр Анатолійович