Кафедра кримінального права була створена у 1863 р. на юридичному факультеті Харківського імператорського університету і тоді називалася «Кафедра кримінального права та кримінального судочинства». Під такою назвою вона існувала до 27 лютого 1920 р., коли юридичний факультет у Харківському університеті було закрито. Рішенням Народного комісаріату освіти УРСР у липні 1920 р. на базі юридичного факультету Харківського університету було створено Харківський інститут народного господарства, який почав працювати як самостійний виш із вересня того ж року. Відтоді в ньому діяла кафедра кримінального права.
Протягом 1944–1946 та 1955–1964 рр. її об’єднали з кафедрою кримінального процесу. Наказом ректора від 22 листопада 1999 р. для оптимізації організації навчального процесу кафедру розділили на дві — кримінального права № 1 і № 2, які залишилися єдиним науковим і педагогічним колективом.
За роки функціонування кафедри тут викладало багато відомих учених-криміналістів (Л. Є. Владимиров, А. Д. Кисельов, М. П. Чубинський, В. С. Трахтеров, М. М. Гродзинський, Г. І. Волков, М. М. Ємінник, С. М. Канарський, Д. Н. Розенберг, В. В. Сташис, В. Я. Тацій), більшість із яких свого часу обіймала посаду завідувача.
Сьогодні до педагогічного колективу кафедри кримінального права № 1 входять 37 викладачів: п’ятеро професорів — В. Я. Тацій, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін, Л. М. Кривоченко, 16 кандидатів наук, доцентів — Л. В. Дорош, В. М. Киричко, О. І. Перепелиця, Я. М. Кураш, С. В. Гізімчук, Л. М. Демидова, С. М. Мохончук, Р. С. Орловський, Ю. В. Гродецький, Ю. А. Пономаренко, В. А. Козак, Є. В. Шевченко, О. Е. Радутний, О. В. Ус, О. В. Харитонова, О. О. Пащенко, восьмеро кандидатів наук, асистентів — О. О. Чаричанський, Н. В. Маслак, М. Є. Григор’єва, Ю. І. Дем’яненко, М. Г. Заславська, С. В. Гринчак, А. О. Байда, О. В. Зайцев, старший викладач О. В. Євдокимова, двоє асистентів — А. В. Горностай, Г. С. Крайник, п’ятеро аспірантів — В. В. Базелюк, В. А. Жданкін, Т. О. Михайліченко, Ю. Ю. Лемішко, Г. Б. Перепелиця, троє стажистів-дослідників — Ю. Д. Бартман, Д. М. Федоренко, М. В. В’юник. Лабораторію кафедри очолює В. Ю. Чумакова; тут також працюють старший лаборант Т. М. Гуд та лаборанти А. Г. Четверікова й І. А. Зінов’єва.
З 1991 р. завідувач кафедри — д. ю. н., проф. В. Я. Тацій. 3 2008 р. обов’язки завідувача виконує професор В. І. Тютюгін.
Навчальні дисципліни кафедри — «Кримінальне право України (Загальна й Особлива частини)» та «Проблеми теорії і практики застосування Кримінального кодексу України».
Під керівництвом В. В. Сташиса та В. Я. Тація видані підручники «Кримінальне право України. Загальна частина» (2003, 2004, 2006, 2007, 2010) та «Кримінальне право України. Особлива частина» (2003, 2004, 2006, 2007, 2010), за які колективу авторів у 2006 р. присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.
Головним завданням науково-дослідницької роботи кафедри є розробка найважливіших проблем кримінального права з урахуванням нових соціально-економічних відносин та завдань, які постали перед суспільством і державою.
Так протягом 2006–2010 рр. колектив працював над цільовою комплексною програмою «Проблеми ефективності кримінального, кримінально-виконавчого законодавства та системи запобігання злочинності», а впродовж 2011–2015 рр. втілюватиме в життя цільову комплексну програму «Теоретичні проблеми ефективності кримінального законодавства України та практики його застосування».
Найважливіші результати науково-дослідницької роботи стали основою численних статей, науково-практичних коментарів до Кримінального кодексу України, монографій та інших публікацій.
Так із Загальної частини кримінального права було видано такі монографії: «Новое в уголовном законодательстве» (М. І. Бажанов, В. В. Сташис, 1970), «Назначение наказания по советскому уголовному праву» (М. І. Бажанов, 1980), «Лишение права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью как вид наказания по советскому уголовному праву» (В. І. Тютюгін, 1982), «Классификация преступлений» (Л. М. Кривоченко, 1983), «Право граждан на задержание преступника» (Ю. В. Баулін, 1986), «Объект и предмет преступления в советском уголовном праве» (В. Я. Тацій, 1988), «Специальный субъект преступления» (В. В. Устименко, 1989), «Обстоятельства, исключающие преступность деяния» (Ю. В. Баулін, 1991), «Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк)» (В. С. Трахтеров, 1992), «Звільнення від кримінальної відповідальності» (Ю. В. Баулін, 2004), «Чинність і дія кримінального закону в часі» (Ю. А. Пономаренко, 2005), «Злочини з похідними наслідками» (Є. В. Шевченко, 2005), «Кримінальна відповідальність за підбурювання до злочину» (О. В. Ус, 2007), «Причинение вреда с согласия «потерпевшего» как обстоятельство, исключающее преступность деяния» (Ю. В. Баулін, 2007), «Обмежена осудність у кримінальному праві України» (О. В. Зайцев, 2007), «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання» (І. О. Зінченко, В. І. Тютюгін, 2008), «Виды наказаний по уголовному праву Украины» (Ю. А. Пономаренко, 2009), «Кримінально-правові погляди О. Ф. Кістяківського: наукова спадщина та її значення для сучасних кримінально-правових досліджень» (О. В. Харитонова, 2010), «Одиничні злочини: поняття, види кваліфікація» (І. О. Зінченко, В. І. Тютюгін, 2010), «Кримінальна відповідальність за готування до злочину» (Н. В. Маслак, 2010), «Класифікація злочинів за ступенем тяжкості у Кримінальному кодексі України» (Л. М. Кривоченко, 2010).
Результати досліджень проблем особливої частини кримінального права висвітлено у таких монографіях: «Преступления против личности в УК УССР и судебной практике» (В. В. Сташис, М. І. Бажанов, 1976, 1981, 1987), «Личность под охраной уголовного закона» (В. В. Сташис, М. І. Бажанов, 1996), «Уголовная ответственность за выпуск недоброкачественной промышленной продукции» (В. Я. Тацій, 1981), «Ответственность за хозяйственные преступления, объект и система» (В. Я. Тацій, 1984), «Кримінально-правова охорона довкілля в Україні (Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства)» (С. Б. Гавриш, 2002), «Проблеми затримання та взяття під варту на досудовому провадженні по кримінальній справі» (2005), «Організований наркобізнес. Поняття, форми та підстави кримінальної відповідальності» (В. І. Борисов, Ю. В. Баулін, Л. В. Дорош, О. І. Перепелиця, О. М. Лемешко, 2005), «Практика судів України з кримінальних справ 2001–2005» (В. В. Сташис, В. І. Тютюгін, 2005), «Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації» (Л. М. Демидова, 2005), «Злочини проти безпеки виробництва: поняття та види. Кримінальна відповідальність за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки» (В. І. Борисов, О. О. Пащенко, 2006), «Кримінальна відповідальність за незаконне збирання, використання та розголошення відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю» (О. Е. Радутний, 2008), «Уголовная ответственность за незаконную лечебную деятельность» (А. О. Байда, 2009), «Злочини у сфері господарської діяльності за Кримінальним кодексом України та в судовій практиці: науково-практичний коментар» (В. М. Киричко, О. І. Перепелиця, 2010), «Практичний посібник із кримінального права України» (В. М. Киричко, 2010).
Під час кодифікації кримінального законодавства протягом 1958–1961 рр. В. В. Сташис, В. С. Трахтеров, Л. М. Сугачов, М. І. Бажанов брали активну участь у підготовці проекту Кримінального кодексу України 1960 р. Професор В. В. Сташис також був членом робочої групи і учасником засідання сесії Верховної Ради України, яка ухвалила кодекс 28 грудня 1960 р.
У 1998 р. професор В. Я. Тацій очолив робочу групу Кабінету Міністрів України з підготовки, а згодом — із доопрацювання проекту нового Кримінального кодексу України. До робочої групи ввійшли професори: В. В. Сташис, М. І. Бажанов, Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, М. І. Панов, В. П. Тихий. Кримінальний кодекс, підготовлений ними, був прийнятий Верховною Радою України і набрав чинності 1 вересня 2001 р. Після ухвалення цього кодексу вийшло чотири видання науково-практичного коментаря за редакцією В. В. Сташиса та В. Я. Тація (2003, 2004, 2006, 2008).
Науковці кафедри впливають на формування правозастосовної практики шляхом участі у різних науково-дорадчих органах. Так академіки В. Я. Тацій, В. В. Сташис, В. І. Борисов, проф. В. І. Тютюгін та доц. О. І. Перепелиця є членами низки парламентських, президентських, урядових комісій та робочих груп, а проф. Ю. В. Баулін — суддя Конституційного Суду України і член Міжвідомчої робочої групи з питань комплексного вдосконалення Кримінального кодексу України при Міністерстві юстиції України.
Кафедра також опікується формуванням єдиної практики застосування чинного кримінального законодавства. Так, співпрацюючи з Верховним Судом України, фахівці обговорювали і готували висновки щодо проектів постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судової практики у кримінальних справах. За останні роки кафедра зробила висновки до проектів та направила до Верховного Суду України проекти таких постанов Пленуму Верховного Суду України: «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я», «Про судову практику в справах про необхідну оборону», «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м’яким», «Про судову практику в справах про хабарництво», «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру», «Про деякі питання кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності», «Про судову практику в справах про бандитизм», «Про практику призначення судами додаткових покарань», «Про загальні засади призначення кримінального покарання», «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень», «Про судову практику в справах про хуліганство», «Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил» та інші.
Протягом 2001–2010 рр. кафедра підготувала більше 30 висновків на запити Конституційного Суду та Верховного Суду України з проблемних ситуацій, які виникають у практиці застосування Кримінального кодексу України 2001 р., а також понад 100 висновків із питань, що з’являються у практиці правоохоронних органів під час розгляду конкретних кримінальних справ.
Члени кафедри — активні учасники міжнародних конференцій, семінарів, круглих столів, присвячених різним кримінально-правовим проблемам. Протягом 2000–2010 рр. вони були присутні на 113 наукових конференціях, серед яких 48 міжнародних: «Актуальні проблеми протидії тероризму і злочинності у контексті європейської і євроатлантичної інтеграції України» (Україна, 2006), «Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи вдосконалення» (Україна, 2006), «Міжнародне співробітництво у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів» (Україна, 2006), «Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми» (Україна, 2006), «Уголовное право: стратегия развития в ХХІ веке» (Росія, 2006), «І Всероссийский конгресс по уголовному праву, посвященный 10-летию Уголовного кодекса Российской Федерации «Конституционные основы уголовного права» (Росія, 2006), «Кримінальний кодекс України 2001 року: Проблеми застосування і перспективи удосконалення. Прогалини у кримінальному законодавстві» (Україна, 2008), «Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовної діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні» (Україна, 2009), «Попередження та протидія корупції у сфері публічної служби: професійна етика, декларування доходів, видатків, майна публічних службовців, підрозділів внутрішнього розслідування» (Україна, 2009), «Кримінальний кодекс України 2001 року: проблеми застосування і перспективи удосконалення. Диференціація кримінальної відповідальності» (Україна, 2009), «Фармацевтичне право, судова фармація та доказова фармація в удосконаленні системи національної безпеки у медико-фармацевтичному кластері Єврорегіону «Слобожанщина» (Україна, 2009), «Захист прав людини — стратегічна складова судово-правової реформи в Україні» (Україна, 2009), «Механізм кримінально-правового впливу (український та зарубіжний досвід)» (Україна, 2010), V Російський конгрес кримінального права «Научные основы уголовного права и процессы глобализации» (Россия, 2010); крім того, вони стали учасниками міжрегіональних муніципальних слухань «Конституційні засади організації місцевої влади» (Україна, 2009), Міжнародного українсько-німецького круглого столу «Тенденції розвитку сучасних криміналістичних досліджень» (Україна, 2008), науково-практичної конференції, присвячена 15-річчю створення Інституту підготовки юридичних кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Право і національна безпека: актуальні проблеми теорії та практики» (Україна, 2009), Всеукраїнської науково-практичної конференції «Конституційний процес в Україні: здобутки та проблеми» (Україна, 2009).