ЛІТОПИС ВИПУСКНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

ВАРЛАМОВ
Валерій Миколайович
Заступник наЧальника управлІннЯ Служби безпеки УкраЇни
Випускник 1984 р.

Полковник юстиції. Ветеран військової служби

 

Народився 17 січня 1960 р. у м. Кірові (Російська Федерація), де на той час батьки Валерія Миколайовича перебували на заробітках. Через рік сім’я повернулася на батьківщину — в село Рецюківщина Драбівського району Черкаської області. Батько, Микола Юрійович, працював водієм радгоспу «Черкаський», а мати, Марія Антонівна, — ланковою. У родині також підростали дві молодші сестрички, Світлана та Віра. Валерій був старшим братом у сім’ї, тому ще змалку вирізнявся відповідальністю, вихованістю, чуйністю, уважністю, надійністю, адже як старший був для своїх молодших сестричок прикладом у всьому. До того ж від батька хлопець успадкував такі риси характеру, як цілеспрямованість, напористість, чесність, уміння доводити справу до кінця. Вихованням Валерія займалася бабуся Анастасія Антонівна Павловська — жінка шляхетного походження і високої внутрішньої культури, яка привчала онука читати книжки. З бабусею він перечитав усю родинну бібліотеку. Дід Юрій працював на Варшавській залізниці.


Зустріч випускників. Харків, 2009 р.
У шкільні роки Валерій активно займався спортом, грав у футбол, настільний теніс, був найкращим футболістом у районі. А своє захоплення історичною та фантастичною літературою проніс через усе життя.
Після закінчення у 1975 р. Рецюківської восьмирічної школи, а потім Великохутірської середньої школи, працював у радгоспі «Черкаський». У травні 1978 р. молодий робітник був призваний до лав Радянської армії. Військову службу проходив у Латвії у військах протиповітряної оборони. Саме в цей час він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Аллою, яка після закінчення Ленінградського технікуму електрозв’язку була направлена на роботу в Латвію.
З дитинства батько давав Валерію настанову, що той має отримати юридичну освіту, бо й сам замолоду хотів стати юристом. Реалізувати це бажання йому не вдалося, тому всі надії покладав на сина. Це була найбільша мрія Миколи Юрійовича — бачити свого сина висококласним правником, який зміг би обстоювати справедливість, служити закону й водночас реалізувати свій професійний потенціал. Саме так і сталося. Після закінчення військової служби у 1980 р. Валерій Варламов вступив до Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського (нині — Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»). Валерій Миколайович був першим у своїй родині, а також у селі, хто став студентом цього вишу. Мрія батька здійснилася.

Іспанія, Канарські острови, 1999 р.
Навчання в інституті залишило тільки найкращі, найяскравіші й незабутні спогади в пам’яті Валерія Миколайовича. Студентське життя було бурхливим і багатим на враження. Викладачі вишу прищеплювали студентам любов до науки та повагу до закону. Традиційно студенти надавали допомогу Харкову й області. Так майже усі трамвайні колії міста підтримували в хорошому стані завдяки студентам Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського. Валерій Варламов часто згадує свій перший будзагін «Моноліт», командиром якого був В. В. Басараб. Адже він тоді вперше у своєму житті заробив велику суму грошей. Також у роки навчання знайшов нових друзів. Зараз із задоволенням спілкується і зустрічається зі своїми однокурсниками: С. І. Натхою, С. П. Гулицьким, Е. О. Гладким, В. В. Міловановим, І. І. Приходьком.
На думку Валерія Миколайовича, йому неабияк пощастило з викладачами. Їхні прізвища говорять самі за себе. Це герой Радянського Союзу О. І. Свєчкарьов, М. М. Страхов, З. Г. Корчева, В. І. Борисов, Л. М. Кривоченко, П. І. Жигалкін, Ю. М. Грошевий та ще багато видатних людей.
У серпні 1982 р., під час канікул, маючи зароблені гроші, Валерій Миколайович одружився з Аллою, тією самою, з якою познайомився в Латвії під час проходження строкової військової служби. І ось уже протягом майже тридцяти років Алла Володимирівна є його надійною життєвою супутницею. Незважаючи на наявність професії і можливість реалізувати себе у професійній діяльності, вона все своє життя присвятила вихованню доньки, а тепер і онука.
Після закінчення у 1984 р. прокурорсько-слідчого факультету В. М. Варламова направили на роботу в органи прокуратури Київської області. З того часу й до 1986 р. він працював помічником прокурора Макарівського та Бородянського районів Київської області. Під час роботи зарекомендував себе як відповідальний та принциповий виконавець норм законодавства. Валерій Миколайович із великою повагою ставиться до своїх перших професійних наставників і керівників: прокурора Макарівського району Н. В. Пономарьової та голови Макарівського районного суду В. В. Кривенко.
У лютому 1986 р. продовжив навчання на Вищих курсах КДБ (Київ) й відразу після їх закінчення був направлений на оперативну роботу у Броварське відділення КДБ УРСР по місту Києву та Київській області. З 1991 р. працював у юридичному управлінні Служби безпеки України. Обіймаючи різні посади в управлінні, Валерій Миколайович як досвідчений фахівець брав активну участь у законотворчій діяльності уже незалежної України. Безпосередньо разом із колегами займався підготовкою законів щодо державної безпеки, а саме «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» та інших законів і відомчих нормативно-правових актів. Крім того, брав участь у законодавчому забезпеченні діяльності спецпідрозділу Служби безпеки України управління «А» («Альфа»).
Керівництво Служби безпеки України неодноразово відзначало Валерія Миколайовича за добросовісне виконання обов’язків. Зокрема він був заохочений почесними грамотами та подяками, цінними подарунками, а також відомчими нагородами, серед них — нагрудний знак «Хрест Доблесті» II ст.
Подружжя Варламових разом виховало доньку Хелену, яка продовжує юридичну династію. Дівчину виховувалали в атмосфері поваги до букви закону, що дало свої результати: вона із відзнакою закінчила Київський міжнародний університет за спеціальністю «Міжнародне право». Зараз працює юристом-міжнародником у Міжнародній інвестиційній компанії. Валерій Миколайович сподівається, що його онук Роман також продовжить сімейну традицію.
Свій вільний час Валерій Варламов любить проводити на природі — займається рибальством, полюванням, збирає гриби. Ще одним його великим захопленням є подорожі: Єгипет, Іспанія, Чехія, Словаччина, ОАЕ, Угорщина — кожна відвідана країна залишає масу позитивних емоцій і незабутніх спогадів.

У будівельному загоні «Моноліт», 1981 р.
У родинному колі. В. М. Варламов із дружиною Аллою Володимирівною, онуком Романом і донькою Хеленою, 2011 р.

 


Логос Україна      << БУБЕНЩИКОВ В’ячеслав Олегович      [ Зміст ]      ВАВРИНЧУК Богдан Іванович >>