Заслужений юрист України. Доктор філософії у галузі права
Народився 12 червня 1955 р. у с. Новий Калкаїв Семенівського району Полтавської області в родині Миколи Семеновича (1927 р. н.) та Марії Іванівни (1926 р. н.) Волік.
Закінчивши в 1971 р. місцеву школу, вступив до Крюківського машинобудівного технікуму (Кременчук), де опанував спеціальність «Обробка металів різанням». Під час навчання та виробничої практики Іван Волік працював токарем 2-го розряду на Харківському тракторному заводі ім. С. Орджонікідзе (1974), а потім — слюсарем-ремонтником 3-го розряду на Крюківському вагонобудівному заводі м. Кременчука (1975).
Протягом 1975–1977 рр. І. М. Волік служив у Збройних силах Радянського Союзу. Демобілізувавшись, продовжив свій трудовий шлях на посаді інженера у відділі постачання Крюківського вагонобудівного заводу.
У 1979 р., прагнучи здобути вищу освіту, він став студентом судово-прокурорського факультету Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського.
У 1983 р. Іван Миколайович отримав диплом і направлення на роботу до прокуратури Полтавської області: був стажистом помічника прокурора Чернухівського району, стажистом прокуратури Кременчуцького району, а потім працював слідчим прокуратури Автозаводського району м. Кременчука.
Упродовж 1986–1993 рр. входив до колегії адвокатів Кременчуцького району Полтавської області. Наступні два роки Іван Волік був приватним адвокатом Києво-Святошинського району Київської області, протягом 1996–2001 рр. — суддею Старокиївського районного суду м. Києва, де до 1998 р. виконував обов’язки заступника голови суду.
У 2001 р. був призначений на посаду судді Голосіївського районного суду м. Києва (з 2001 до 2004 р. виконував обов’язки заступника голови суду).

С. В. Ківалов вручає І. М. Воліку почесну відзнаку Комітету
з питань
правосуддя Верховної Ради України, 2009 р.
Згідно з постановою Верховної Ради України у 2007 р. І. М. Воліка обрано суддею Вищого господарського суду України.
Понад 28 років життя Іван Миколайович присвятив служінню закону та обстоюванню прав і свобод громадян. У сфері юриспруденції, зокрема в органах МВС України, свого часу працював також його рідний брат Микола Волік.
У 2008 р. у Міжнародній академії управління персоналом І. М. Волік захистив дисертаційну роботу та отримав науковий ступінь доктора філософії у галузі права.
У 2002 р. він був нагороджений ювілейним знаком «10 років слідчому управлінню Служби безпеки України». За вагомий внесок у зміцнення судової влади удостоєний почесної відзнаки Вищої ради юстиції України (2004), а за сприяння розвитку правосуддя — почесної відзнаки Комітету з питань правосуддя Верховної Ради України (2009).
У 2010 р. І. М. Воліку було присвоєно звання «Заслужений юрист України».
Дружина Івана Миколайовича, Лідія Іванівна, — приватний адвокат Печерського району м. Києва. Діти продовжили сімейну традицію, обравши професію юриста: син Олександр — помічник прокурора Голосіївського району міста Києва, донька Юлія — головний консультант головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України.
|