Почесний працівник Слідчого комітету при прокуратурі Російської Федерації. Полковник юстиції

Народився 17 серпня 1970 р. у м. Бухара (Узбецька РСР) у родині студентів Ташкентського політехнічного інституту — Валентина Васильовича Лі та Нурії Махмудівни Джуманьязової.
Після закінчення школи Павло Лі заочно навчався на історичному факультеті Бухарського педагогічного інституту, і протягом 1987–1989 рр. працював у місцевому обкомі комсомолу, де відповідав за відбір та направлення піонерів до всесоюзних таборів — «Артеку», «Орляти» і «Океану».
З 1989 до 1991 р. він служив у Радянській армії (обіймав посаду секретаря комітету комсомолу військової частини). Демобілізувавшись, вступив на слідчо-прокурорський факультет Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського.
Під час навчання В. П. Лі був старостою 14-ї групи. У 1996 р. отримав диплом із відзнакою.
Здобуті у виші фундаментальні знання у галузі правознавства Павлу Валентиновичу та його однокурсникам дали змогу зростати професійно і гідно представляти альма-матер у суддівських, прокурорських та слідчих колах Росії, Білорусі, Узбекистану, Молдови і Туркменістану.
Сьогодні він згадує ознайомчу лекцію першого проректора В. В. Сташиса, який з гордістю і любов’ю розповідав про інститут та його місце серед інших юридичних вишів Радянського Союзу й України. Коли професор ішов до трибуни, у залі панувала мертва тиша — чулося лише розмірене, у такт крокам, побрязкування нагород. Незабутнє враження на першокурсників справила кількість орденів і медалей, які займали обидві поли його піджака.
Великою повагою у студентів користувалися декан другого факультету, викладач цивільного процесу В. І. Тертишніков (надзвичайно порядна людина, вмілий організатор, тонкий психолог, уважний і терплячий наставник, що володіє феноменальною пам’яттю на імена й обличчя, гарним почуттям гумору і тактом), професори М. І. Бажанов (карне право), Г. О. Борисов (теорія держави і права), Л. І. Маймескулов (історія держави та права). Їхні лекції проходили «на одному подиху», були змістовними і цікавими. Павло Валентинович дотепер опирається на курс лекцій із загальної частини карного права М. І. Бажанова, а поняття держави, запропоноване Г. О. Борисовим, на його думку, детально ілюструє зміст і характер цього інституту. Заняття з Л. І. Маймескуловим вирізнялися особливою емоційністю та художністю викладу, наявністю виразних аналогій.
Після закінчення Української державної юридичної академії працював у прокуратурі Самарської області: був слідчим із особливо важливих справ прокуратури м. Сизрань (1996), слідчим із особливо важливих справ відділу з розслідування особливо важливих справ обласної прокуратури (1996–2006). У 2007 р. Павло Лі обіймав посаду слідчого з особливо важливих справ управління з розслідування особливо важливих справ Генеральної прокуратури РФ, а потім — слідчого (і старшого слідчого) з особливо важливих справ Головного слідчого управління Слідчого комітету при прокуратурі РФ. Йому доводилося розслідувати кримінальні справи про тяжкі й особливо тяжкі злочини: створення банди та участь у ній, організація злочинної спілки, убивства за наймом, вимагання, фальсифікація доказів тощо. Географія злочинів охоплювала дуже велику територію — від Берна (столиця Швейцарської конфедерації) на заході до Владивостока на Далекому Сході.
З 2009 до 2011 р. Павло Валентинович був заступником керівника управління з розслідування особливо важливих справ про злочини проти державної влади та у сфері економіки Головного слідчого управління Слідчого комітету при прокуратурі РФ. З 2011 р. — керівник відділу із розслідування злочинів проти державної влади та у сфері економіки Слідчого управління у Центральному федеральному окрузі Слідчого комітету Російської Федерації.
За зразкове виконання службових обов’язків, високий професіоналізм Генеральний Прокурор Російської Федерації тричі достроково присвоював П. В. Лі класні чини (1998, 2002, 2007). У 2008 р. за виконання завдань особливої складності та важливості був нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник Слідчого комітету при прокуратурі Російської Федерації».
Серед захоплень Павла Валентиновича — снорклінг та історія Давнього Єгипту.
Його життєвим кредо є головний принцип слідчої діяльності: «Боротися, шукати, знайти, не здаватися!».