Почесний працівник прокуратури України. Старший радник юстиції. Кандидат юридичних наук
Народився 3 вересня 1953 р. у м. Коркіно Челябінської області в сім’ї залізничників. Батько, Георгій Миколайович Петров, працював машиністом тепловоза, а мати, Софія Йосипівна, — стрілочницею переїздів. Крім Володимира в родині виховували ще трьох синів.
Під час навчання у старших класах середньої школи в юнака визріло бажання пов’язати своє життя з юриспруденцією, і в 1973 р. він став студентом прокурорського факультету Харківського юридичного інституту ім. Ф. Е. Дзержинського. Неперевершені лекції М. М. Страхова, прогресивні погляди професора теорії держави і права М. В. Цвіка, батьківське ставлення до студентів декана Р. С. Павловського справили незабутнє враження на Володимира Георгійовича. Приємні спогади залишили також дні, проведені у студзагонах під час будівництва школи та заводського цеху. Майбутній прокурор залюбки грав у футбольній збірній команді інституту.
Здобувши диплом правника та глибокі фахові знання, Володимир Петров протягом 1977–1984 рр. працював слідчим прокуратури Новомосковського району Дніпропетровської області, згодом, у 1984–1992 рр., — прокурором П’ятихатського району Дніпропетровської області, а наступні шість років — прокурором Дніпропетровського району.
У 1998 р. В. Г. Петрова призначили заступником прокурора Дніпропетровської області, з 2005 р. він обіймав посаду заступника, а з 2011 р. — першого заступника прокурора Полтавської області.
Одночасно зі своєю щоденною роботою Володимир Георгійович активно працює над кандидатською дисертацією, прагнучи реалізувати свій не лише професійний, а й науковий потенціал. Не останню роль у цьому відіграли роки навчання в інституті, що спонукали до постійного саморозвитку. Крім того, студентські часи подарували чудовий досвід спілкування та добрих друзів на все життя.
Сьогодні Володимир Георгійович підтримує постійний зв’язок з Академією. Щоп’ять років він бере активну участь у зустрічах випускників 1977 року, які також відвідують ректор В. Я. Тацій та перший проректор В. В. Сташис.
Студенти прокурорського факультету, 1977 р. У вільний від роботи час Володимир Георгійович, як і в студентські роки, продовжує грати у футбол, тепер уже зі співробітниками, захоплюється настільним тенісом, читає художню літературу на історичну тематику. Із задоволенням рибалить та ходить на полювання.
Родина Петрових — це маленька династія випускників Харківської юридичної академії. Дружина Володимира Георгійовича Валентина Іванівна, закінчивши цей виш, працює суддею Господарського суду Дніпропетровської області. Старший син подружжя Олексій — співробітник банку, а менший Павло — старший слідчий прокуратури Октябрського району м. Полтави. Донька Катерина — приватний нотаріус.
У 2008 р. В. Г. Петров був нагороджений нагрудним знаком «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» I ступеня та нагрудним знаком «Ветеран Прокуратури України».
Його життєве кредо — робити людям добро: «Лучше добрым на свете быть — злого в мире и так довольно».
|