ЛІТОПИС ВИПУСКНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

ФЕДОРОВА
Галина Григорівна

СуддЯ КиЇвського апелЯцІйного адмІнІстративного суду
Випускниця 1975 р.
Народилася в мальовничому селі Залужне Локачинського району на Волині. Селянська родина Сороки Григорія Васильовича та Надії Никанорівни виховала чудових доньок — Валентину, Галину, Тетяну та Наталію, кожну з яких батьки обдарували чуйністю, прищепили любов до затишку і порядку, навчили доброму ставленню до людей. Мабуть тому після закінчення середньої школи юна Галина обрала Луцьке медичне училище для отримання фаху медика. Впродовж чотирьох років після закінчення училища в 1966 р. вона працювала акушеркою, медсестрою, фельдшером у Локачинській районній лікарні Волинської області. Але дуже емоційне зауваження старшого колеги про майбутню прокурорську діяльність співробітника лікарні, який вступив до Харківського юридичного інституту, неабияк вразило амбітну Галину. «Він буде чи не буде прокурором, а я буду точно!» — вирішила майбутній успішний суддя. Місяць майже цілодобових занять, повне занурення в підготовку до вступу в один з найкращих вишів країни — і зарахування з чудовими результатами в 1971 р. до омріяного інституту.
Найтепліші спогади залишилися у Галини Григорівни про часи навчання і викладачів. Адже студенти спілкувалися з професорами, які формували юридичну думку в країні, за підручниками яких навчаються студенти-юристи і зараз. Вражаючою була атмосфера, створена тогочасним деканом Р. С. Павловським, заступником декана З. М. Оніщуком. Вони знали всіх студентів в обличчя, кожен відчував піклування про себе. Професор В. П. Маслов із повагою ставився до кожної молодої душі. Так уміло і цікаво навчав історії і теорії держави і права професор С. Л. Фукс, що ці знання стали надійною базою для вивчення різних галузей права.
По закінченні вишу з 1975 по 1979 р. Галина Григорівна працювала старшим юристом юридичної групи Чемеровецького райвиконкому Хмельницької області. Під час роботи лектором у Славутському міському комітеті партії впродовж п’яти років і за шестирічну адвокатську практику в Хмельницькій обласній колегії адвокатів їй стали в нагоді набуті в інституті ґрунтовні знання і весь попередній практичний досвід.
З обранням у вересні 1991 р. Галини Григорівни народним суддею Маневицького районного суду розпочався новий етап діяльності. В грудні 1992 р. її обрали народним суддею Ковельського міського суду Волинської області. Тут вона не може не згадати голову цього суду О. Ф. Лапіна, який вчив своїх колег любити людей, бути справедливими, працювати так, щоб усі були задоволені рішеннями суду. Його наука і приклад стали важливими для Галини Григорівни, яка намагається жити і працювати максимально ефективно, щоб людина, яка звернулася до суду по допомогу, відчула небайдужість і повагу до своїх проблем, отримала справедливе і чесне рішення. Вона вважає, що суддя — це передусім людяність і порядність. Чесну, досвідчену і принципову суддю переводять до Дніпровського районного суду м. Києва з обранням суддею безстроково.

Зустріч випускників 3-ї групи. Харків, 1985 р.
У грудні 2008 р. Г. Г. Федорову обрали суддею Київського апеляційного адміністративного суду, де вона працює і нині.
Разом із чоловіком, Ігорем Васильовичем Федоровим, радіє щасливим родинам сина Олега і доньки Яни, слідкує за успіхами онуків. Як і дочка Яна, яка теж юрист, мріє про юриспруденцію старший онук Владислав, студент третього курсу Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана. Олексій, що навчається у військовому ліцеї ім. Івана Богуна, в майбутньому планує стати правником. Мріє бути льотчиком десятилітній Марк, що вже зараз знає про планети і космос усе. Зачаровують бабусю маленькі Валерія і Олександра-Олеся. Дуже щаслива Галина Григорівна, коли в оселі збирається вся велика родина, коли щедро пригощає господиня в затишній оселі найрідніших людей і радіє успіхам кожного. Мудра жінка вчить своїх дітей тому, що перейняла ще від своєї мами: життя потрібно святкувати, а не проживати, дякувати Богу за все, що відбувається. Адже воно таке скороминуче!

 



Логос Україна      << ТУЛАЄВ Олександр Степанович      [ Зміст ]      ФЕРЕНС-ПІЖУК Орися Романівна >>