ЛІТОПИС ВИПУСКНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

ЧОРНИЙ
Олександр Миколайович
СуддЯ АпелЯцІйнОГО суду м. КиЄва
Випускник 1986 р.
Народився 17 листопада 1958 р. у с. Суботці Знам’янського району Кіровоградської області.
Батько, Микола Костянтинович Чорний, який усе своє життя пропрацював на Знам’янському щебеневому заводі водієм, та мати, Людмила Никифорівна (до пенсії працювала в колгоспі робітницею), передали своєму синові найцінніше — навчили з повагою ставитися до людей та плодів їхньої праці, виховавши в ньому сумлінність та почуття відповідальності за власні вчинки.
Вибір майбутньої спеціальності був для Олександра Чорного дуже важливим кроком у житті. Романтичні фільми та книжки про чесних і мужніх, поради старших, бажання бути корисним вплинули на вибір майбутньої професії. Надзвичайно вагомим чинником стала служба в армії, де О. М. Чорний був рядовим військовим частини Московського військового округу. Саме в ті роки він навчився дисципліни та усвідомив надзвичайну важливість порядку в суспільстві для мирного і спокійного життя людей.
Навчання в Харківському юридичному інституті було для Олександра Миколайовича першою сходинкою у реалізації життєвих прагнень. Обличчя освітлює тепла усмішка, коли вдячний випускник із величезною повагою згадує всіх своїх викладачів — С. А. Альперта, М. М. Васильченка, Р. С. Павловського, В. Л. Мусіяку, В. Г. Крупіна, М. М. Страхова, Л. М. Кривоченко та ін. Незабутні спогади залишилися і про життя в гуртожитку, де всі студенти були як справжня міцна родина. Саме за студентських часів Олександр Чорний знайшов чимало товаришів, багато з них і сьогодні залишаються його надійними друзями.
Після закінчення інституту у 1986 р. протягом кількох місяців стажувався у Маловисківському районному суді Кіровоградської області. Вже 19 грудня 1986 р. його обрали суддею цього ж суду на постійній основі.
Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 р. О. М. Чорний був призначений на посаду судді кримінальної палати Київського міського суду (нині — Апеляційний суд міста Києва).
Розуміючи важливість обміну досвідом, бере активну участь у багатьох науково-практичних конференціях, виступає із доповідями. Нагороджений почесними грамотами та відзнаками як судових установ, так і громадських організацій.
Донька Ірина, за прикладом батька, теж обрала професію юриста, робить перші кроки в набутті практичного досвіду.
Олександр Миколайович захоплюється спортом, полюбляє рибалити, полювати, відпочивати на природі.
Зі своєю альма-матер досі підтримує тісний зв’язок, товаришує з однокурсниками, які викладають в Академії.
Головним життєвим принципом вважає обов’язок допомагати людям, які цього потребують.

На природі. Весна 2007 р.

У колі студентських друзів. У будзагоні, 1983 р.

 


Логос Україна      << ХУЛХАЧІЄВ Бембя Вікторович      [ Зміст ]      ШАПОВАЛОВА Ольга Анатоліївна >>