ЛІТОПИС ВИПУСКНИКІВ
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

БОЙКО
Віталій Федорович
Голова ВЕРХОВНОГО суду УКРАЇНИ У ВІДСТАВЦІ
Випускник 1963 р.

Заслужений юрист України. Почесний член Асоціації правників України, член Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, голова громадської ради при Державній судовій адміністрації України, віце-президент Всеукраїнської суддівської асоціації, член ради громадсько-політичного об’єднання «Український форум». Суддя вищого кваліфікаційного класу

 

Народився 30 вересня 1937 р. у с. Кропивне Ніжинського району Чернігівської області. Трудову діяльність розпочав у 1951 р. У 1954 р. закінчив Ніжинський технікум підготовки культурно-освітніх працівників, працював два роки завідувачем сільського клубу. Протягом 1956–1959 рр. проходив строкову військову службу. У 1963 р. закінчив Харківський юридичний інститут, спеціальність «Правознавство», отримавши червоний диплом із відзнакою. Один із небагатьох, хто разом зі своїм товаришем В. І. Кононенком виявив бажання працювати в судовій системі. Ще до складання державних іспитів і отримання диплому був обраний суддею районного народного суду.
Як відмінник навчання, активний учасник громадського життя інституту, член партбюро курсу (секретарем партійної організації був відомий учений-юрист, перший проректор інституту, професор В. В. Сташис), мав багато пропозицій для працевлаштування: у КДБ, органи прокуратури, наукові установи. Але Віталій Федорович залишився вірним своєму вибору — працювати суддею.
Упродовж десяти років після закінчення інституту працював народним суддею, головою Амур-Нижньодніпровського районного народного суду міста Дніпропетровська. Наступні три роки — заступником голови Дніпропетров-ського обласного суду.


Віталій Федорович із дружиною і доньками
На посаді голови Донецького обласного суду перебував із 1976 до 1986 р. Зарекомендувавши себе якнайкраще, отримав запрошення до столиці. Протягом 1986–1990 рр. працював першим заступником міністра юстиції УРСР. З 1990 до 1992 р. — міністр юстиції України, упродовж 1990–1993 рр. — голова Центральної виборчої комісії із виборів народних депутатів України, з виборів Президента України, із проведення Всеукраїнського референдуму щодо питання проголошення незалежності України.
Віталій Федорович Бойко мав честь відкрити перше пленарне засідання Верховної Ради України першого скликання, вручити посвідчення про обрання на посаду першому Президенту України Л. М. Кравчуку, оголосити на засіданні Верховної Ради України офіційні результати референдуму з питання незалежності України. Він — один із організаторів Спілки юристів України. З 1992 р. — завідувач відділу національної безпеки, оборони, правопорядку і надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України.
З 1993 р. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Молдова. Має дипломатичний ранг «Надзвичайний і Повноважний Посол України», а також почесне звання «Народний посол України». У грудні 1994 р. був обраний Головою Верховного Суду України. Започаткував діяльність Вищої ради юстиції України.
У зв’язку з досягненням пенсійного віку у жовтні 2002 р. пішов у відставку з посади Голови Верховного Суду України. З листопада 2002 р. працював віце-президентом — директором Інституту права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом. У липні 2005 р. обійняв посаду голови постійно діючого Третейського суду при Укоопспілці. Також був арбітром міжнародних комерційних арбітражних судів при Торгово-промислових палатах України та Республіки Молдова.
На переконання Віталія Федоровича, рівень демократії в суспільстві прямо залежить від статусу суду і стану судочинства в державі. Він — один з ініціаторів розширення співпраці із представниками правових систем інших держав, запозичення позитивного досвіду щодо створення незалежного об’єктивного та неупередженого правосуддя. В. Ф. Бойко — автор 26 публікацій з питань становлення і розвитку в Україні судової влади, зокрема: «Становлення незалежного високопрофесійного суду — нагальна потреба сьогодення» (1996), «Конституція України і становлення незалежної судової влади» (1999), «Судова система: проблеми реформування та розвитку» (2000), «Мала судова реформа в Україні» (2002), «Право людини на правосуддя» (у співавторстві, 2003). Ініціатор багатьох законопроектів та пропозицій про вдосконалення чинного законодавства України, здійснення судово-правової реформи в державі, він є членом Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права та Національної конституційної ради. Віталій Федорович активно працює в громадських об’єднаннях як віце-президент незалежної суддівської асоціації України, є головою громадської ради при Державній судовій адміністрації України, членом громадсько-політичного об’єднання «Український форум» тощо.
Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (вересень 1987 р.), Почесною відзнакою Президента України (серпень 1996 р.), орденом князя Ярослава Мудрого V ст. (указ Президента України від 27 листопада 2001 р.), почесними грамотами Верховної Ради України (2001, 2002), багатьма відомчими нагородами. Віталій Федорович — почесний доктор Міжнародної кадрової академії та Національного університету «Одеська юридична академія», доцент.
В. Ф. Бойко не забуває про свою малу батьківщину. Він був одним із організаторів створення в місті Києві громадського об’єднання «Чернігівське земляцтво». За його активного сприяння в селі Кропивне побудовано церкву святої Варвари, жителі забезпечені телефонним зв’язком. Опікується Віталій Федорович потребами сільської школи, приділяє увагу односельчанам — ветеранам Великої Вітчизняної війни.
Дружина Еліна Михайлівна — лікар. Разом виховали двох гарних доньок. Обидві мають вищу юридичну освіту, працюють за фахом: Наталія — адвокат, Лариса — провідний спеціаліст у банківській сфері. Віталій Федорович радіє онукам: старший, Антон, — випускник юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Життєве кредо: «Ніколи не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні».

Делегація українських юристів у складі В. Ф. Бойка, В. М. Стретовича, В. І. Шишкіна, О. В. Лавриновича у США
серед співробітників радіостанції «Голос Америки» після виступу в прямому ефірі

 


Логос Україна      << БЕСЧАСТНИЙ Віктор Миколайович      [ Зміст ]      БЄЛЯЄВ Валерій Петрович >>