Винаходи та інновації. Винахідники України | ||||
Національна академія педагогічних наук України | ||||
| ||||
Національна академія педагогічних наук України (НАПН України) є вищою галузевою державною науковою установою, заснованою Указом Президента України від 4 березня 1992 р. НАПН України бере активну участь у методологічному та науково-методичному забезпеченні розвитку освіти, розробленні її законодавчої і нормативної бази, створенні концепцій розвитку загальноосвітньої, професійної та вищої школи, здійсненні виховного процесу. Президентом НАПН України є академік Національної академії наук і Національної академії педагогічних наук Василь Григорович Кремень; академік Василь Миколайович Мадзігон — перший віце-президент; академік Володимир Іларіонович Луговий — віце-президент; член-кореспондент Михайло Іванович Бурда — в. о. головного ученого секретаря. В. Г. Кремень (25.06.1947 р. н.) — видатний український учений у галузі соціальної філософії, політології, філософії освіти, педагогіки, розвитку людської особистості. Доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, іноземний член Російської академії освіти, член низки інших академій, багатьох наукових товариств, президент Товариства «Знання» України. Автор понад 350 наукових праць із фундаментальних досліджень, відомий організатор науки і громадський діяч. Науково-педагогічна діяльність В. Г. Кременя охоплює широкий діапазон проблем, центральними з яких є теоретико-методологічне обґрунтування розвитку науки й освіти України, визначення засадничих принципів і напрямів розвитку філософії освіти, розробка концептуальних питань сучасної соціології та культурології. Окремої уваги в дослідженнях академік надає глобалізаційним процесам у світі та їх впливові на розвиток людства, врахуванню їх при визначенні стратегічних напрямів розвитку України, цілісному соціально-політичному аналізу основних етапів української історії, розвитку незалежної України. Під науковим керівництвом Василя Григоровича як президента НАПН України та міністра освіти і науки України розроблено нормативно-правову базу різних рівнів освіти незалежної України. В. Г. Кремень був ініціатором широкого застосування комп’ютерної техніки у навчально-виховному процесі загальноосвітньої, професійно-технічної і вищої школи, прийняття програми «Шкільний автобус», підготував вступ України до Болонського процесу. Василь Григорович Кремень ініціює, активно сприяє і впроваджує в практику освітньої діяльності принципи гуманізації і демократизації навчально-виховного процесу в освітніх закладах різних типів. Такі нововведення як дванадцятибальне позитивне оцінювання навчальних досягнень учнів, перехід до дванадцятирічного терміну і нового змісту середньої школи, незалежне тестування учнів — успішно функціонують. Основними завданнями академії є: – опрацювання нової філософії освіти; – обґрунтування цілей і шляхів розвитку національної системи освіти; – комплексний аналіз психічного розвитку дітей і молоді, формування у них сучасного світогляду, моральної і громадянської позиції; – створення теорії цілісного розвитку особистості; – опрацювання методології і теорії змісту освіти та процесу навчання в різних типах навчальних закладів; – створення підручників, навчальних посібників, засобів навчання нового покоління; – розроблення державних стандартів і системи оцінювання якості освіти на різних рівнях; – дослідження актуальних питань інформатизації і комп’ютеризації навчального процесу; – розроблення проблем професійної, вищої освіти та освіти дорослих; – розвиток спеціальної освіти й інші. Наукові підрозділи академії — науково-дослідні інститути, центри та Університет менеджменту освіти об’єднано в п’ять відділень: – загальної педагогіки та філософії освіти (академік-секретар — Ольга Василівна Сухомлинська); – психології, вікової фізіології та дефектології (академік-секретар Сергій Дмитрович Максименко); – загальної середньої освіти (академік-секретар — Олександр Іванович Ляшенко); – професійної освіти і освіти дорослих (академік-секретар — Неля Григорівна Ничкало); – вищої освіти (академік-секретар — Микола Борисович Євтух). У складі академії функціонують: Інститут педагогіки, Інститут психології ім. Г. С. Костюка, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, Інститут проблем виховання, Інститут спеціальної педагогіки, Інститут соціальної та політичної психології, Інститут вищої освіти, Інститут інформаційних технологій і засобів навчання, Інститут професійно-технічної освіти, Інститут обдарованої дитини, Університет менеджменту освіти, у складі якого Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти та Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників (м. Донецьк), Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи, Навчально-науковий центр професійно-технічної освіти, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти, Науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство» (м. Івано-Франківськ), Кримський науково-методичний центр управління освітою (м. Сімферополь), Південний науковий центр (м. Одеса), Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського, Педагогічний музей України, видавництво «Педагогічна думка». Загальна чисельність членів НАПН України становить 137 осіб, із них 49 дійсних членів (академіків) і 88 членів-кореспондентів. Окрім того, до академії обрано 35 іноземних членів, 8 почесних академіків. У наукових установах працюють 1304 вчених, із них 193 доктори і 512 кандидатів наук. Наукові установи, університет, члени академії проводять дослідження з 271 теми за 40 науковими напрямами. За останні роки вчені академії обґрунтували складові сучасної філософії освіти та концептуальні напрями реформування освітнього простору, провідною детермінантою розвитку якого є ідеї людиноцентризму; визначили теоретичні засади і педагогічні умови соціалізації особистості в різних виховних середовищах та пропагування психогігієнічного виховання і здорового способу життя, розвитку особистісного потенціалу дитини дошкільного віку. Вагомі здобутки є у дослідженні тематики, що стосується загальної середньої освіти. Здійснюється навчально-методичне забезпечення переходу загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і дванадцятирічний термін навчання (розроблено державні стандарти, навчальні плани і програми, готуються та видаються нові підручники і навчальні посібники, зокрема на електронних носіях, відповідні методичні розробки і рекомендації). Триває цілеспрямована робота з підготовки до запровадження профільного навчання як ефективної форми забезпечення особистісної спрямованості навчального процесу в старшій школі. Розроблені зміст і структура навчальних профілів та дидактичні засади їх формування, сутність і функції базових, профільних предметів та курсів за вибором, організаційні форми навчання дозволять провадити освітній процес з урахуванням нахилів, здібностей та потреб старшокласників, зумовлених їх професійними інтересами і життєвими планами. Вперше запропоновано моделі навчально-виховного середовища профільної школи в сільській місцевості. Створено банк комп’ютерних тестових методик для діагностування психофізіологічних особливостей, професійної спрямованості школярів як необхідної передумови адекватного вибору ними профілю навчання. Заслуговують на увагу апробовані сучасні технології навчання, зокрема інформаційні, які базуються на використанні найновіших досягнень психологічної і педагогічної наук. Успішно досліджуються проблеми, пов’язані з психолого-методичним супроводом навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку (розроблено зміст, навчальні і корегувальні програми, підручники, нові технології навчання і виховання). Обґрунтовано теоретико-методичні засади прогнозування розвитку та модернізації професійно-технічної освіти з урахуванням динамічних змін у соціально-економічній сфері, відбору і структурування змісту навчання, спрямованого на формування професійної компетентності, розроблено і впроваджено інноваційні методики навчання у професійно-технічних закладах для сучасних професій на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій, зміст регіонального компонента у професійній підготовці робітників. Теоретичну і практичну цінність мають розроблені філософсько-методологічні засади модернізації вищої школи, розвитку змістових і структурних її складових у контексті євроінтеграційних процесів, варіанти освітніх стратегій реформування вищих навчальних закладів, умови підвищення якості підготовки фахівців із вищою освітою у зв’язку з участю України в Болонському процесі. Нові результати досліджень пов’язані з психологічним супроводом модернізації освіти, особистісно орієнтованих технологій навчання. Апробовано концепцію психічного розвитку, що дає змогу відкрити принципово нові умови особистісного зростання і саморозвитку в процесі навчання, змодельовано систему психолого-педагогічних впливів на процес розвитку особистісної активності в освітньому просторі, виявлено психологічні особливості реалізації та розвитку творчого потенціалу молодої людини в різних сферах діяльності, визначено зміст та структуру когнітивних і особистісних чинників у розвитку обдарованості. Учені мають вагомий доробок у розв’язанні теоретичних і практичних проблем виховання підростаючого покоління, розробки змісту й динаміки цілісного виховного процесу на основі національних традицій і сучасного вітчизняного та світового досвіду. Підготовлено національну програму виховання дітей та учнівської молоді в Україні, програму розвитку й виховання дитини раннього віку та методичне забезпечення до неї, створено низку психологічних тренінгів, методичних розробок і рекомендацій щодо запобігання деструктивним впливам на особистість, гармонізації особистісного розвитку молоді на засадах гуманістичної парадигми. За результатами наукових досліджень члени академії та науковці підвідомчих установ щороку публікують майже 3 тис. праць, зокрема близько 100 монографій, майже 250 підручників і навчальних посібників, більше 170 методичних посібників і рекомендацій, майже 40 словників і довідників, близько 80 збірників наукових праць, більше 70 навчальних програм і концепцій; проводяться близько 90 масових науково-педагогічних заходів. У 2008 р. видано Енциклопедію освіти, а в 2010 р. — Білу книгу національної освіти України. Основними періодичними виданнями НАПН України є «Педагогічна газета» і науково-теоретичний та інформаційний журнал «Педагогіка і психологія». Академія є також співзасновником газет «Освіта України», «Освіта» та низка фахових науково-методичних журналів, зокрема «Шлях освіти», «Наука і освіта», «Мистецтво та освіта», «Українська мова і література в школі», «Математика в школі», «Біологія і хімія в школі», «Історія в школах України», «Комп’ютер у школі та сім’ї», «Обдарована дитина», «Дефектологія», «Професійно-технічна освіта», «Вища освіта України», «Неперервна професійна освіта: теорія і практика» та ін. Відзначення 90-річчя Національної академії наук України В установах академії здійснюється підготовка науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторантуру, в яких навчаються 556 аспірантів і 60 докторантів, працюють 16 спеціалізованих учених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій. НАПН України співпрацює з Міністерством освіти і науки, Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерством праці та соціальної політики, Вищою атестаційною комісією, Національною академією наук та галузевими національними академіями наук України, університетами, іншими навчальними закладами, має контакти з науковими установами інших країн (Бельгії, Білорусі, Болгарії, Греції, Грузії, Ізраїлю, Іспанії, Казахстану, Канади, Китаю, Латвії, Молдови, Німеччини, Норвегії, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, Словаччини, США, Фінляндії, Франції, Швеції та ін.). Співробітництво з такими міжнародними організаціями, як Європейська Комісія, ПРООН в Україні, ЮНЕСКО, Рада Європи, Світовий банк тощо, сприяє інтеграції України в європейський та світовий освітній простір, збагаченню педагогічної і психологічної наук. |
||||
Вул. Артема, 52-А, Київ, 04053. Тел./факс: 0 (44) 226-31-80. E-mail: info@apsu.org.ua. Web-сайт: http://www.apsu.org.ua |
||||
Назад ] Зміст [ Вперед |